Депресія

Коли виникає смуток.

Уже цей стан був, вас перестало цікавити життя? Події навколо вас є  нудний чорно-білий фільм, а ваше особиста терапія є так сильна що вас нічого не цікавить. Ви незнаходите полегшення, коли обговорюєте свої турботи. Це  просто змусить вас продовжити вашу діяльність, ходить до праці, розмовляти з людьми, і це всеодно, що ви робите і що відбувається. Відчуваєте відсутність інтересу, безрадності, на ускладнення… Можливо ваша біль є депресія?

ДЕПРЕСІЯ, ЗАКЛАДНА, АЛЕ ДОБРЕ ЗЛІКУВАЮЧИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗЛАД.

Почуття (емоції) мають величезне значення для людини, зазвичай наші емоції коливаються від негативних (смуток, тривога, безвихідь) до більш-менш радісних почуттів. Постійна зміна настрою – одна з головних особливостей психіки людини. Це незначне коливання дозволяє нам відчути світ у його різноманітності, дає змогу насолоджуватися тим, що буде краще, якщо гірші почуття замінять приємні. Це робить життя сенсом і гідним того, щоб жити. Негативні емоції, смуток, безпорадність, безвихідь або розпач – це почуття досить поширені і навіть важливі. Горе і пов’язана з ним блокада енергетичних витрат запобігають повному фізичному виснаженню, а в разі нездоланних життєвих перешкод допомагають пристосуватися до втрат, які неможливо відшкодувати. Щоб наші емоції злегка коливались відповідно до конкретної ситуації, потрібен дуже тонкий розумовий механізм. Цей механізм, саме тому, що він настільки делікатний, може перестати працювати належним чином за різних обставин. Потім наш настрій перестає відповідати ситуації, і ми говоримо про хворобливі зміни настрою. У випадку, коли негативні сумні емоції виникають занадто часто, тривають занадто довго або їх інтенсивність не відповідає ситуації, ми говоримо про депресію. Такі посилені й надмірно контролюючі відчуття смутку, безпорадності та безнадійності вже заважають природному життю та адаптації до умов, що змінюються. Таким чином, депресія – це не звичайне горе, а надмірне, хворобливе горе.

 Серед нас є люди, і не мало таких, які невимовно страждають, але бояться комусь сказати. Вони бояться втратити друзів, роботу, не хочуть розчаровувати партнера, батьків, дітей…

Однак у більшості випадків допомога можлива. Шляхи різні, інколи достатньо дізнатися більше про проблему, іноді потрібно говорити про ситуацію неодноразово, іноді допомагають тимчасово введені ліки… Важливо не залишатися в біді наодинці, шукати допомоги, шукати її якнайшвидше.

ЯК МОЖНА РОЗПОЗНАТИ ДЕПРЕСІЮ?

• Про депресію ми говоримо, коли погіршений настрій триває не менше двох тижнів. Однак, якщо у людини була депресія в минулому, доцільно втрутитися в медичну допомогу лише через кілька днів, від погіршення настрою.
• Крім згаданого смутку, однією з основних характеристик депресії є нездатність розвіяти поганий настрій чи «підняти» його. Ця втрата здатності відчувати радість навіть у сприятливих ситуаціях називається ангедонією і є одним із важливих симптомів, що відрізняють депресію від звичайного смутку.

Однак депресія – це не просто неприємне емоційне переживання. Депресія – це хвороба, хвороба всього організму. Це призводить до відчуття відчаю, безнадійності, втрати радості, енергії та волі. Депресія відрізняється від звичайного смутку або дисгармонії головним чином тим, що вона більш інтенсивна і глибша, триває довше і негативно впливає на нашу працездатність.

Важливо, що це аж ніяк не слабкість, відсутність волі чи самодисципліни. Те, що депресія є хворобою, не означає, що людина «ненормальна» чи «божевільна». Однак він може відчувати порожнечу в душі, без енергії. У нього сумний настрій і він звинувачує себе. Не може працювати в повсякденних справах, не концентрується. Він не може радіти тим, що раніше насолоджувався.

ДО ТИПІЦКИХ СИМПТОМІВ ДЕПРЕСІЇ ВІДНОСИТЬСЯ

• тривалий сумний, тривожний або «порожній» настрій
• негативна самооцінка і самопринижливі думки
• почуття безвиході, песимізму чи безпорадності
• самозвинувачення і втрата сенсу життя
• втрата інтересу і радості
• безсоння, передчасні ранкові пробудження або, навпаки, надмірна сонливість і сонливість навіть протягом дня
• втрата апетиту, значна втрата ваги або, навпаки, переїдання і збільшення ваги
• втрата енергії, втома, сонливість, нездужання (прості дії вимагають надмірних зусиль)
• відсутність інтересу до сексуального життя
• надмірне лежання або сидіння, неможливість змусити себе діяти, відкладення діяльності
• думки про смерть або самогубство, спроби самогубства
• неспокій, нервозність, надмірна дратівливість
• труднощі з концентрацією уваги, запам’ятовуванням, запам’ятовуванням в цілому (на щастя, тимчасові) і труднощі
• стійкі фізичні симптоми, такі як головний біль, розлад травлення, запор, тривалий біль
• стиснення в грудях, скутість або слабкість м’язів, легка стомлюваність
• надмірні занепокоєння і занепокоєння, часте відчуття напруженості

ЧАСТОТА ДЕПРЕСІЙ

• Депресія дуже поширена. Кожна п’ята людина хоча б раз у житті розвиває клінічно значущий розлад настрою. Щороку хворіє близько 5% населення різного віку, жінки приблизно вдвічі частіше, ніж чоловіки.

ПРИЧИНИ ДЕПРЕСІЇ

• Які причини депресії, чому один протягом життя реагує на розвиток депресивного розладу, а інший – ні? Багато наукових колективів у всьому світі шукають відповіді на це питання. Ми поки не знаємо чіткої відповіді. Ми вже знаємо, що низка факторів сприяють депресії різною мірою у різних людей. Найважливішими з них є вроджені фактори, умови розвитку в дитинстві, стрес, психологічні фактори, поточна сімейна та робоча ситуація. Деякі фізичні захворювання також можуть призвести до розвитку депресії, що особливо характерно для людей похилого віку. Депресивний епізод може бути пов’язаний з ішемічною хворобою серця, високим кров’яним тиском, інсультом, хворобою Паркінсона, цукровим діабетом, ревматизмом, гіпотиреозом тощо. Депресія також може погіршити перебіг усіх цих захворювань. Іноді це відбувається після різких гормональних змін після пологів або менопаузи. Розвиток депресії також може бути пов’язаний із вживанням певних ліків (наприклад, преднізолону) або наркотиків та алкоголю. Депресія також може розвинутися в результаті стресу. Однак це не просто означає, що причиною цього розладу є стрес. Він повинен передувати вродженим або набутим схильностям. Але надмірний стрес часто є її пусковим механізмом. Крім того, сьогодні ми припускаємо, що наша реактивність на стрес змінюється протягом життя. Спочатку невеликі стреси призводять до невеликих перепадів настрою, які навіть не є справжньою депресією. Однак поступово спостерігається більша чутливість (сенсибілізація) до стресу, і в подальшому людина реагує на менший стрес більшою депресією. Зрештою, депресія виникає зовсім без зовнішньої причини, часто сезонно, тобто навесні та восени.
• Існує багато причин депресії. Можна навіть сказати, що депресія — це загальна реакція нашого мозку на ряд різних станів. Механізмом, який з’єднує різні причини депресії, є відносна нестача деяких мозкових агентів – серотоніну, норадреналіну або дофаміну в нервових закінченнях (синапсах) мозку. Ліки, які називаються антидепресантами, можуть поступово збільшувати доступність цих речовин і таким чином допомагати нормалізувати біологічний баланс.
• ЛІКУВАННЯ ДЕПРЕСІЇ
• Депресія є одним із психічних розладів, які найкраще піддаються лікуванню. Лікування допомагає переважній більшості постраждалих, а без нього симптоми можуть тривати роками і поступово призвести до втрати працездатності, ізоляції і, не в останню чергу, до значного погіршення загального здоров’я – зниження захисних сил організму. Чим раніше ви почнете лікування, тим швидше пройде депресія.
• Використання антидепресантів є найважливішим для лікування та запобігання можливим рецидивам депресії, а сама психотерапія також може бути достатньою допомогою при легких формах. Однак поєднання обох підходів є оптимальним.
• АНТИДЕПРЕСАНТИ
• Антидепресанти допомагають збалансувати ті нейрони в мозку, де немає ефектів при депресії. Антидепресанти не забезпечують безпосередньо відсутні речовини (ніщо «чужорідне» не потрапляє у ваш мозок), але вони можуть прискорити їх вироблення або збільшити їх постачання там, де це необхідно. Тому їх дія настає не відразу, а зазвичай проявляється через 3 – 6 тижнів прийому. Антидепресанти не викликають звикання, тому не виникає ризику звикання або синдрому відміни після відмови їх уживання. З іншого боку, зазвичай ви користуєтеся наркотиками, до яких ви часто звертаєтесь, не усвідомлюючи ризику (наприклад, Діазепам, Оксазепам, Нейрол, Ксанакс, Ривотрил, Лексаурин, Нітразепам, Рогіпнол, Рудотел та багато інших). Крім того, на відміну від антидепресантів, ці препарати не зменшують страждання, не усувають депресію та не скорочують її тривалість.
• Терапію антидепресантами поділяють на гостре та підтримуюче лікування. Гостре лікування призводить до зникнення симптомів депресії і відновлює початкове правильне функціонування нашої психіки. Гостре лікування зазвичай триває всього 3-6 тижнів. У зв’язку з тим, що у значної частини пацієнтів існує ризик рецидиву депресії, зазвичай після гострого лікування необхідно переходити на підтримуюче лікування. Підтримуюче лікування зазвичай триває місяці або навіть роки, залежно від тяжкості та частоти попередніх проблем. Для підтримуючої терапії ми зазвичай використовуємо той самий препарат, який ми використовували для гострого лікування, але в меншій дозі.
• ПСИХОТЕРАПІЯ
• Психотерапія допомагає глибше зрозуміти, що відбувається з людиною, з хворобою. Він навчає, як справлятися з симптомами та проблемами в житті, а потім тренує навички, які можуть перешкодити розвитку нового епізоду в майбутньому. Психотерапевтичний підхід забезпечує безпечний простір, у якому пацієнт може висловити себе та висловити все, що його турбує. Тільки психотерапія може допомогти лише при легких формах захворювання. Однак у поєднанні з препаратами підвищується їх ефективність.
• ВИСНОВОК
• Депресія – це хвороба, а не лінь чи відсутність сили волі. Той, хто від неї страждає, був не винен. Це дуже поширене захворювання, яке добре піддається лікуванню. Сьогодні медицина має дуже ефективне лікування (антидепресанти та психотерапія). Ефект від лікування проявляється через 3-6 тижнів. Після гострого лікування зазвичай слід підтримуюче лікування, яке мінімізує ризик рецидиву.

  — Prof. MUDr. Jiří Horáček, Ph.D.
  

• КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ?
• Найпростіший і звичайний спосіб – звернутися до лікаря. Більшість лікарів загальної практики (так звані районні, сімейні чи терапевти) вже розуміють проблему депресії. Легкі форми часто зникають самостійно. Там, де проблема дуже серйозна, бажано відвідати психолога або дільничного психіатра. Сьогодні це звична справа. Якщо з будь-якої причини ви бажаєте вирішити свої проблеми анонімно, радимо звернутися до анонімних телефонів довіри, кризових центрів RIAPS або скористатися нашими анонімними онлайн-консультаціями.

• Вам цікаво дізнатися більше про депресію?